Рим розглядає можливість передачі українським військовим самохідних зенітних систем SIDAM-25, які мають стати важливою ланкою в ешелонованій системі протиповітряної оборони. Очікується, що цієї техніки вистачить для формування щонайменше трьох батарей, орієнтованих на знищення ворожих безпілотників на низьких висотах.
На відміну від попередніх поставок, коли ці комплекси передавалися у спрощеному вигляді як бронетранспортери, зараз йдеться про повноцінні бойові одиниці. Це суттєвий крок у зміцненні захисту об’єктів інфраструктури від постійних атак дронів-камікадзе.
Вогневий шквал на шасі M113: на що здатна італійська система
Технічна база установки добре знайома українським механікам – це перевірений часом американський БТР M113A1. Проте “начинка” робить його небезпечним мисливцем за повітряними цілями:
- Озброєння складається з чотирьох 25-мм автоматичних гармат Oerlikon.
- Сумарна скорострільність системи сягає вражаючих 2280 – 2400 пострілів за хвилину.
- Ефективна дальність ураження у ближньому бою становить до 2,5 км.
Резерви та приватні колекції: де шукатимуть дефіцитні зенітки
Загальна кількість випущених одиниць SIDAM-25 за всю історію виробництва, що почалося у 1987 році, є доволі обмеженою – всього 275 машин. Це створює певний виклик для логістики, адже значна частина парку встигла змінити власників.
Італія могла зберегти близько 68 одиниць цієї техніки. Водночас 207 установок свого часу придбала Бельгія. Оскільки в офіційному складі бельгійської армії вони не з’являлися, експерти припускають, що техніка перебуває на складах приватних компаній. Це відкриває шлях до викупу додаткових машин для потреб ЗСУ.
Наразі ймовірна передача планується після проведення необхідної реконструкції машин із резервних підрозділів. Поява таких мобільних груп ППО ближнього радіуса дії дозволить розвантажити дорожчі зенітно-ракетні комплекси, зосередивши вогонь скорострільних гармат саме на дешевих малорозмірних цілях.
Немає коментарів