Набуття румунського статусу для українців у 2025–2026 роках стало ключем до повноправного членства в ЄС, відкриваючи доступ до свободи пересування, права на роботу та соціальних гарантій в умовах повної інтеграції Румунії до Шенгенської зони. Румунське законодавство пропонує конкретні шляхи легалізації, що базуються як на тривалому проживанні, так і на історичному праві, робивши цей напрямок одним із найбільш затребуваних серед громадян України сьогодні. Динаміка євроінтеграційних процесів підсилює статус румунського паспорта як стратегічного інструменту для стабільного майбутнього в європейській спільноті.
Законодавчі підстави для набуття статусу громадянина
Основним нормативним актом, що регулює питання приналежності до держави, є Закон про громадянство № 21/1991, який визначає чіткі критерії для іноземців та етнічних румунів.
| Критерій порівняння | Натуралізація (ст. 8) | Відновлення (ст. 11) |
|---|---|---|
| Термін проживання | 8 років (або 5 років у шлюбі) | Не вимагається |
| Знання мови | Високий рівень (іспит) | Рівень B1 (з 2025 року) |
| Історичне коріння | Не обов’язкове | Наявність предків з територій Румунії |
| Термін розгляду | 2 — 4 роки | 2 — 3 роки |
Юридична сила сертифіката про громадянство є абсолютною та надає особі всі права, закріплені в Конституції Румунії. Розглядом справ і перевіркою досьє займається Національний орган з питань громадянства (ANC), що підпорядковується Міністерству юстиції. Комісія ANC ретельно аналізує відповідність заявника вимогам закону, після чого видає наказ про надання або відновлення статусу громадянина, що є фінальною точкою адміністративного процесу.
Різниця між загальною процедурою та спрощеною схемою полягає не лише в термінах, а й у глибині перевірки зв’язків із державою. Для натуралізації критичним є економічний внесок та інтеграція в соціум, тоді як стаття 11 базується на принципі “права крові” (jus sanguinis), що дозволяє українцям відновлювати втрачену історичну справедливість без необхідності постійного перебування на території Румунії під час очікування рішення.
Репатріація за статтею 11: відновлення історичних прав
Механізм репатріації дозволяє українцям повернути громадянство, яке було втрачене їхніми предками внаслідок історичних змін кордонів у першій половині XX століття.
Території та родинні зв’язки:
- Чернівецька область. Вся територія колишньої Північної Буковини, що входила до складу Румунії до 1940 року.
- Одеська область. Південна частина (Бессарабія), включаючи Ізмаїльський, Ренійський та Болградський райони.
- Прямі родичі. Батько, мати, дідусь, бабуся або прадідусь і прабабуся (право діє до третього коліна включно).
- Документальне підтвердження. Свідоцтва про народження або виписки з архівів, що підтверджують факт проживання предка на цих землях до 1940 року.
Відновлення за спрощеною схемою не вимагає від заявника відмови від українського паспорта, що є суттєвою перевагою. Важливо розуміти, що право на репатріацію мають і ті особи, чиї предки виїхали або були депортовані з вказаних територій, оскільки юридично вони ніколи не відмовлялися від румунського підданства добровільно. Процедура передбачає збір архівних довідок, які формують генеалогічне дерево та доводять прямий зв’язок заявника з історичним румуном.
Під терміном «втрата громадянства з незалежних причин» мається на увазі автоматичне позбавлення осіб румунського статусу внаслідок анексії територій СРСР у 1940 та 1944 роках без волевиявлення самих громадян.
Окремою перевагою цієї категорії є відсутність вимоги щодо обов’язкового проживання в Румунії протягом тривалого часу. Хоча знання мови тепер вимагається на рівні B1, умови залишаються значно лояльнішими, ніж при натуралізації. Заявник подає документи і чекає на вихід наказу, зберігаючи свій звичний спосіб життя в Україні до моменту призову на складання присяги в Бухаресті.
Процедура натуралізації за статтею 8
Шлях через натуралізацію підходить тим українцям, які не мають етнічного коріння, але обрали Румунію для постійного проживання та професійної реалізації. Цей процес вимагає повної інтеграції в румунське суспільство, що підтверджується не лише роками перебування в країні, а й знанням культурних та правових особливостей держави.
Для успішного проходження комісії ANC заявник повинен довести свою фінансову спроможність, надавши виписки з банківських рахунків або трудові контракти. Також обов’язковою є відсутність судимостей та будь-яких дій, що загрожують національній безпеці Румунії. Важливим аспектом є лояльність до держави та знання тексту Конституції, що перевіряється під час особистої співбесіди з членами комісії в Бухаресті.
Етапи легалізації та проживання:
- Отримання візи D. Оформлення довгострокової візи на підставі роботи, бізнесу або навчання.
- Тимчасова посвідка (Viza de reședință). Щорічне продовження статусу протягом перших 5 років перебування.
- Постійна посвідка (Permis de ședere pe termen lung). Отримання права на безстрокове проживання після 5-річного цензу.
- Подача досьє на громадянство. Звернення до ANC після 8 років сукупного проживання (або 5 років у разі шлюбу).
Особливу увагу слід приділити мовному питанню, оскільки натуралізація передбачає іспит, де перевіряється вміння вільно спілкуватися, читати та писати румунською мовою. Комісія оцінює не лише граматику, а й розуміння румунської історії та географії, що робить цей шлях найбільш тривалим і складним для реалізації порівняно з репатріацією за корінням.
Новації в регулюванні та вимоги до знань мови 2025-2026
Реформа 2025 року внесла суттєві корективи в процес отримання громадянства, посиливши контроль за автентичністю документів та рівнем інтеграції заявників. Основною зміною стало впровадження сертифікації мовних навичок для всіх категорій, що має на меті переконатися у спроможності нових громадян брати участь у суспільному житті країни та ЄС.
Згідно з новими нормами, заявник повинен надати підтвердження володіння румунською мовою на рівні не нижче B1 за загальноєвропейською шкалою (CEFR), що засвідчується акредитованими освітніми центрами.
Ця вимога стосується навіть тих, хто йде за процедурою репатріації, хоча для них іспит може бути менш формалізованим. Крім мови, зміни зачепили технічну сторону подачі: тепер кожен документ у досьє повинен бути оцифрований за біометричними стандартами. Це значно прискорює обробку даних у ANC, але вимагає від заявника бездоганної підготовки паперової версії з обов’язковим апостилюванням.
Нові цифрові вимоги до подачі досьє:
- Електронна реєстрація. Попередня запис здійснюється виключно через оновлений портал cetatenie.just.ro.
- QR-кодування. Кожна заява отримує унікальний код для відстеження статусу справи в режимі реального часу через мобільний додаток.
- Біометрична верифікація. Зняття відбитків пальців та цифрове фото під час подачі документів безпосередньо в органах ANC.
- Цифрові переклади. Використання сертифікованих перекладачів, чиї підписи занесені до єдиного державного реєстру Румунії.
Формування та реєстрація документального досьє
Підготовка документів — це найважливіший етап, від якого залежить 90% успіху. Будь-яка неточність у перекладі або відсутність архівної довідки може призвести до відмови або суттєвого затягування термінів розгляду справи, тому кожен папір має бути перевірений на відповідність поточним вимогам законодавства.
| Особисті документи | Архівні та нотаріальні документи |
|---|---|
| Закордонний паспорт (оригінал та копія) | Свідоцтва про народження/смерть предків |
| Свідоцтво про народження заявника (новий зразок) | Архівні виписки з органів РАЦС або ЦДАВО |
| Свідоцтво про шлюб або розлучення | Довідка про несудимість з України та Румунії |
| Нотаріальні заяви про лояльність | Документи, що підтверджують зміну прізвищ у роду |
Подача досьє може здійснюватися як у консульствах Румунії в Україні (Київ, Чернівці, Одеса), так і безпосередньо в румунських відділеннях ANC у Бухаресті, Яссах, Сучаві чи Галаці. Подача на території Румунії зазвичай вважається швидшою, оскільки документи потрапляють до центрального апарату без дипломатичної пошти. При реєстрації заявнику видається талон з номером (număr de înregistrare), за яким він зможе відстежувати свою чергу в системі.
Порядок дій у консульстві або ANC:
- Запис. Реєстрація на офіційному сайті consulat.ro або порталі ANC для вибору дати візиту.
- Верифікація. Особиста присутність для перевірки оригіналів документів інспектором.
- Сканування. Проходження процедури оцифрування паперів та внесення даних у державний реєстр.
- Отримання доказу. Фіксація дати подачі та отримання реєстраційного номера справи.
Всі українські документи мають бути перекладені румунською мовою, а переклади — засвідчені румунським нотаріусом. Важливо, щоб імена та прізвища в усіх довідках збігалися до кожної літери, інакше знадобиться додаткова процедура ідентифікації особи через суд або нотаріальні уточнення.
Після подачі починається етап очікування, який триває від 18 до 36 місяців залежно від завантаженості органів та складності перевірки архівних даних.
Важливо пам’ятати, що ANC має право вимагати додаткові пояснення або документи в процесі розгляду.
Складання присяги та отримання внутрішніх документів
Фінальним етапом стає вихід наказу (ordin), після чого у заявника є шість місяців для запису на урочисту церемонію складання присяги. Це момент офіційного набуття статусу громадянина, який супроводжується врученням сертифіката (certificat de cetățenie), що є головним юридичним документом до моменту оформлення паспортів.
Текст присяги та атрибути церемонії:
- Текст присяги. “Jur să fiu devotat patriei şi poporului român, să apăr drepturile şi interesele naţionale, să respect Constituţia şi legile României.”
- Знання мови. Заявник повинен чітко і впевнено вимовити текст перед консулом або головою комісії.
- Дрес-код. Вимагається офіційно-діловий стиль одягу як вияв поваги до державних символів.
- Присяга в Бухаресті. Проводиться в штаб-квартирі ANC з дотриманням протоколу та підняттям прапора.
Після отримання сертифіката про громадянство необхідно переоформити українські свідоцтва про народження та шлюб на румунські зразки (transcrierea actelor de stare civilă). На цьому етапі особі присвоюється персональний цифровий код (CNP), який є ключем до всіх державних сервісів, медицини та банківської системи Румунії. Лише після отримання румунського свідоцтва про народження можна подавати запит на виготовлення внутрішньої ID-картки (buletin) та закордонного паспорта.
Терміни виготовлення паспортів складають від 2 тижнів до 1 місяця, а свідоцтв про народження — до 60 днів за стандартною процедурою.
Чи стане європейський паспорт логічним кроком для вашого майбутнього?
Вибір між натуралізацією та репатріацією залежить виключно від наявності документальних доказів минулого або готовності до тривалої інтеграції в румунське середовище. Набуття румунського громадянства сьогодні є не просто юридичною процедурою, а стратегічним рішенням, що визначає рівень доступу до економічного та освітнього простору Європи, вимагаючи при цьому чіткого дотримання оновлених процедур та відповідального ставлення до підготовки кожного документа у вашому досьє.
Немає коментарів