Україна розпочинає глобальне дослідження читацьких звичок, яке має на меті не просто зафіксувати статистику, а знайти реальні способи залучення громадян до літератури. Міністерство культури ініціювало цей проєкт, щоб зрозуміти, які бар’єри стоять між людиною та книжкою, і що саме здатне змотивувати дорослого повернутися до регулярного читання.
Етапи та методологія національного опитування
Процес вивчення аудиторії розділили на дві ключові фази, перша з яких стартувала навесні 2026 року. На цьому етапі фахівці проводять якісний аналіз – глибинні інтерв’ю з експертами ринку та категорією “нових читачів”. До останніх відносять людей, які зуміли відновити звичку читати після тривалої паузи.
Другий етап стане кількісним. Завдяки масштабному опитуванню держава планує створити детальний портрет сучасного читача, проаналізувавши його вподобання, мотиваційні чинники та щоденні звички.
Очільниця профільного міністерства Тетяна Бережна підкреслює, що в епоху домінування швидкого цифрового контенту державі критично важливо розуміти логіку вибору читачів. Адже культура читання безпосередньо впливає на те, наскільки глибоко суспільство здатне мислити та чи може воно ефективно чинити опір зовнішнім маніпуляціям.
“Читання впливає на демократію – читаючи довгі тексти, художню літературу, ми частіше замислюємося над причинно-наслідковими звʼязками й менше піддаємося впливу пропаганди. Розуміти, як зрощувати читання в сучасних умовах – це потреба і держави, і громадянського суспільства”, – наголошує заступниця міністерки культури Богдана Лаюк.
Посадовиця впевнена, що результати роботи допоможуть змінити сприйняття літератури в Україні. Настав час відійти від стереотипу, ніби читання є виключно “елітарною практикою”, доступною лише вузькому колу людей.
До ініціативи долучився Фонд “Повір у себе”, де особливу увагу приділяють ментальному аспекту проблеми. Співзасновниця організації Ірина Іванчик зауважує, що в часи постійного стресу книга перетворюється на інструмент терапії. Дослідження має підтвердити, як саме література допомагає українцям знаходити внутрішню опору та нові сенси в складних обставинах.
Практичним результатом роботи стане створення прикладного інструментарію. Як пояснює кураторка проєкту Інна Білоножко, ці дані не залишаться на папері, а стануть базою для розробки стратегій залучення нових читацьких груп.
Інформація буде відкритою та корисною для широкого кола стейкхолдерів:
- видавців та власників книгарень;
- державних інституцій, що формують політику в культурній сфері;
- публічних бібліотек;
- організаторів літературних фестивалів та засновників книжкових клубів.
Перші напрацювання якісного етапу громадськість побачить уже наприкінці травня 2026 року. Презентація відбудеться на майданчику XIV Книжкового Арсеналу, а зібрані дані стануть фундаментом для подальшої державної стратегії розвитку книжкової культури.
Варто зазначити, що на реалізацію цього масштабного дослідження не витрачаються бюджетні кошти – проєкт фінансується з позабюджетних джерел.
Немає коментарів