Попри офіційне підписання угоди між Україною та США щодо співпраці в сфері надрокористування, реальні результати від цього партнерства не варто очікувати найближчим часом. Як повідомляє Financial Times, процес запуску видобутку корисних копалин може зайняти щонайменше 10 років і вимагатиме масштабних інвестицій із приватного сектору.
Інвестиції – не раніше 2030-х
Основна мета угоди — залучити довгострокові інвестиції в українську гірничодобувну та енергетичну галузі. Зокрема йдеться про створення спеціального інвестиційного фонду для відбудови країни, який фінансуватиметься за рахунок прибутків від майбутніх проєктів.
“Це перспектива на 10–15 років. Лише на розвідку і запуск родовищ піде до десятиліття”, — зазначив Ерік Расмуссен, колишній керівник напряму природних ресурсів у ЄБРР.
Керівник консалтингової компанії Clareo Пітер Браянт додав, що нинішня угода майже не змінить ситуацію в ланцюжку постачання ресурсів у найближчі роки.
Які ресурси під прицілом
Україна володіє значними запасами:
- залізної руди;
- вугілля;
- літію;
- графіту;
- титанових руд;
- та займає 3-є місце серед найбільших виробників природного газу в Європі.
Втім, проєкти з видобутку нафти та газу можуть бути реалізовані швидше, ніж повноцінні гірничі комплекси.
Перешкоди на шляху
Серед основних бар’єрів, які стримують розвиток нових родовищ:
- війна з росією;
- нестача геологічних даних через засекреченість інформації;
- руйнування інфраструктури;
- високі корупційні ризики;
- брак кадрів і відсутність нових шахт із радянських часів.
Як відзначають фахівці, навіть за оптимістичним сценарієм перші мінерали з нових родовищ можуть з’явитися не раніше 2040 року.
Фонд відбудови — поки без прибутку
Міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що фонд відбудови, який створено в межах угоди, має запрацювати “протягом кількох тижнів”. Однак, за її словами, перші 10 років прибутки фонду не розподілятимуться — всі доходи реінвестуватимуться у нові проєкти та відбудову.
Поза угодою — наявні родовища
Варто зазначити, що угода не охоплює вже чинні підприємства, зокрема Ferrexpo або Шиманівське родовище, яке розробляє канадська Black Iron. Проте ці проєкти, на думку їхніх представників, залишаються важливими для майбутнього інвестування в український видобуток після війни.
Загалом, угода з США є стратегічно важливою для розвитку економіки України, однак її практична реалізація — питання тривалої перспективи та постійної політичної і безпекової стабільності.
Немає коментарів