Херсонес Таврійський офіційно потрапив до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою. Таке рішенняухвалив Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Голосування відбулося під час 48-ї сесії Комітету в Пусані, Республіка Корея. Йдеться про об’єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора».
Юридичною підставою стали пункт 4 статті 11 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. Також враховані пункти 177-179 Операційних настанов.
Причина рішення проста – тимчасова окупація Криму та Севастополя Росією створила реальні загрози для пам’ятки. Серед них – незаконні археологічні розкопки, вилучення артефактів, незаконне будівництво, руйнування археологічного контексту, зміна історичного середовища й правового режиму охорони. Україна при цьому не має доступу до об’єкта і не може забезпечувати його моніторинг та збереження.
«Це надзвичайно важливе міжнародне рішення, яке офіційно підтверджує загрози для пам’ятки через тимчасову російську окупацію Криму, незаконні розкопки, будівництво, руйнування археологічного контексту та вивезення культурних цінностей. Світ бачить системне знищення росією української культурної спадщини. Україна й надалі використовуватиме всі міжнародні механізми для захисту нашої культурної спадщини», – наголосила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна.
Керівник української делегації в Пусані, перший заступник Міністра культури Іван Вербицький, назвав рішення важливим кроком міжнародної спільноти.
«Внесення Херсонесу Таврійського до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, є важливим рішенням міжнародної спільноти. Воно підтверджує реальний стан об’єкта в умовах російської окупації та масштаби загроз, спричинених незаконними археологічними і будівельними роботами, руйнуванням історичного середовища та зміною правового режиму його охорони. Це рішення створює додаткові можливості для міжнародного моніторингу, привернення уваги до стану пам’ятки та консолідації зусиль задля її збереження. Україна продовжить використовувати всі доступні міжнародні механізми для захисту культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях», – зазначив Вербицький.
Комітет наполегливо закликав утримуватися від дій, які можуть спричинити подальшу незворотну шкоду Херсонесу. Це стосується і буферної зони, і ширшого історичного середовища пам’ятки.
Подібне застереження поширюється й на інші об’єкти з Попереднього списку України в окупованому Криму – Ханський палац у Бахчисараї, культурний ландшафт печерних міст Кримської Готії, Кримську астрофізичну обсерваторію та комплекс пам’яток Судацької фортеці.
Окремо Комітет закликав міжнародне співтовариство посилити боротьбу з незаконним обігом культурних цінностей, які походять із тимчасово окупованого Криму.
Україну підтримали делегації Польщі, Чеської Республіки та Швейцарії. Під час дискусії вони наголосили на потребі застосувати передбачені Конвенцією механізми посиленого захисту об’єкта.
«Це рішення стало результатом багаторічної системної роботи зі збору, перевірки та правової оцінки доказів. Нам необхідно було не лише показати масштаби незаконних втручань, а й довести їхній безпосередній вплив на ті характеристики Херсонесу Таврійського, завдяки яким він має статус об’єкта всесвітньої спадщини. Комітет підтвердив наявність як встановленої, так і потенційної загрози. Вже зафіксовано значну втрату автентичності, цілісності та археологічного контексту внаслідок масштабних розкопок і будівництва. Водночас окупація, зміна правового статусу об’єкта та неможливість України забезпечувати його охорону створюють ризики подальшої незворотної шкоди. Це не лише рішення про статус пам’ятки. Це чітке міжнародне визнання того, що дії держави-окупанта становлять системну загрозу українській культурній спадщині», – наголосила національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції 1954 року, експертка України в Комітеті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Ліна Дорошенко.
Міністерство культури України подякувало всім, хто готував доказову базу та юридичне обґрунтування позиції. Вагомий внесок зробили археологи, історики, фахівці з охорони спадщини, правозахисники, правоохоронці та інші державні інституції. Окрема подяка – Міністерству закордонних справ, Постійному представництву України при ЮНЕСКО, Національній комісії України у справах ЮНЕСКО, Регіональному центру прав людини, Представництву Президента в Автономній Республіці Крим, Службі безпеки України та Офісу Генерального прокурора.
Втрати статусу об’єкт при цьому не зазнає. Йдеться про спеціальний механізм Конвенції, який має забезпечити посилену міжнародну увагу, моніторинг і підтримку заходів зі збереження пам’ятки.
Україна обіцяє й надалі документувати порушення на окупованих територіях. Держава інформуватиме міжнародні інституції та використовуватиме всі правові механізми для захисту, збереження і майбутнього відновлення культурної спадщини.
Немає коментарів