У Києві відбулося засідання Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності

19 листопада у столиці провели друге засідання оновленої Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності. Захід відбувся під головуванням Міністра молоді та спорту України Матвія Бідного та за участі співголови Ради — заступниці Керівника Офісу Президента України Олени Ковальської, віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики — міністерки культури Тетяни Бережної, представників державних органів, експертної спільноти, науковців і громадських діячів.

Матвій Бідний наголосив, що Координаційна рада є ключовим майданчиком для формування державної політики в питаннях національної ідентичності. За його словами, від узгодженості рішень у цій сфері залежить стійкість держави, згуртованість суспільства та здатність протидіяти військовим та інформаційним загрозам.

Заступниця Керівника Офісу Президента Олена Ковальська підкреслила, що національна ідентичність — це складова національної безпеки. Вона визначає, чому громадянин має захищати свою країну, розвивати її та залишатися частиною українського суспільства.

Віцепрем’єрка Тетяна Бережна окремо зупинилася на програмі «1000 годин українського контенту». Вона наголосила на необхідності її прозорості, зрозумілості та орієнтації на реальні запити суспільства. За її словами, ідентичність тримається на спільному розумінні історії, сучасних викликів і бачення майбутнього.

На засіданні затвердили рекомендації щодо реалізації президентської ініціативи «1000 годин українського контенту». Учасники Ради визначили головний пріоритет — утвердження цінностей, що зміцнюють стійкість і згуртованість українців заради збереження державності та розвитку країни.

П’ять принципів, що мають бути наскрізними у програмі

  • Гідність як противага меншовартості.
  • Безбар’єрність та інклюзивність — рівність, мультикультурність, видимість людей з інвалідністю.
  • Відповідальність — подолання патерналізму, посилення суб’єктності громадян.
  • Людяність і свобода — людиноцентричність гуманітарної політики.
  • Пріоритет суспільного блага — інтереси країни вищі за індивідуальні.

Ключові тематичні напрями майбутнього контенту

  • Гранд-наратив: тяглість української державності, історична пам’ять, зв’язок з Європою.
  • Постаті й рольові моделі: історичні діячі, ветерани, волонтери, активні громадяни.
  • Молодь і бачення майбутнього: українська молодіжна культура, суб’єктність покоління.
  • Українська мова: контент для дітей і підлітків, цифрові платформи, ігри, соцмережі.
  • Готовність до захисту: культура опору, мілітарна стійкість.
  • Благодійність і меценатство: історичні та сучасні приклади підтримки суспільних ініціатив.
  • Світове українство та регіональна різноманітність: діаспора, ВПО, подолання регіональних стереотипів.

Окремо зосередилися на цифровому середовищі та мовному питанні, підкресливши потребу в якісному українськомовному контенті для молодих аудиторій. Запропонували провести дослідження про споживання контенту підлітками та створити «мапу стейкхолдерів», щоб краще розуміти потреби суспільства.

Учасники наголосили, що політика ідентичності має формувати позитивний образ майбутньої України — сучасної, інноваційної та конкурентної.

З огляду на 35-ту річницю відновлення незалежності у 2026 році, центральні органи виконавчої влади отримають доручення підготувати і представити Координаційній раді пропозиції щодо проєктів та ініціатив для зміцнення української ідентичності.

За підсумками засідання було схвалено проєкт рекомендацій до програми «1000 годин українського контенту», який передадуть Міністерству культури. Робота Ради триватиме над підготовкою наступних тем і формуванням порядку денного на 2026 рік.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *