Після новорічної паузи валютний ринок різко активізувався. Гривня почала швидко втрачати позиції та знову наблизилася до історичних мінімумів щодо долара.
Станом на 12 січня офіційний курс, встановлений НБУ, сягнув 43,1 грн за долар, тоді як ще 3 січня він становив 42,17 грн. За кілька днів національна валюта подешевшала на 2,2%. Це не аномалія, а поєднання кількох глибших процесів.
Що тисне на гривню на початку року
Рік гривня почала на рівні 41,97 грн за долар, а завершила на позначці 42,98 грн. Загальне зниження за рік становило близько 1%.
Водночас у перші дні січня, як і роком раніше, курс пішов вниз різкіше – майже на 0,7%. Але протягом року гривня не лише слабшала. У квітні вона зміцнювалася до 41,08 грн за долар.
Економісти називають таку динаміку закономірною. Причин кілька.
- валюта країни, що перебуває під тиском повномасштабної війни, об’єктивно слабшає;
- валюти країн, що розвиваються, загалом втрачають позиції щодо долара США.
Окрему роль відіграє сезонність. Наприкінці року держава традиційно різко збільшує бюджетні видатки, включно із соціальними виплатами. У грудні 2025 року вони були майже вдвічі більшими, ніж роком раніше.
Частина цієї гривневої маси вийшла на валютний ринок. Попит зріс. Курс відреагував миттєво.
Як Нацбанк стримує валютні коливання
До лютого 2022 року в Україні діяв плаваючий курс. Його формував ринок, а НБУ втручався епізодично – купуючи або продаючи валюту.
Після початку повномасштабної агресії курс було зафіксовано, а валютний ринок фактично поставлено на паузу. Згодом фіксацію послабили, і торгівля почала відновлюватися.
Наприкінці 2022 року регулятор перейшов до режиму керованої гнучкості. Курс формує ринок, але НБУ активно втручається через інтервенції, згладжуючи різкі стрибки.
Обсяги валютних інтервенцій були значними:
- 2024 рік – $35 312 млн;
- 2025 рік – $36 103 млн;
- 2026 рік – $712 млн.
Мета регулятора – не утримання конкретної цифри курсу, а фінансова стабільність і контроль інфляції.
Поки триває війна, курс не може бути ринковим. І він повністю під контролем Нацбанку. Але регулятор враховує реальність у валютних коливаннях і поступово розширює їхню амплітуду, – зазначає Сергій Фурса.
За його словами, жорстка політика НБУ вже дала результат – інфляція знизилася до 8%.
Резерви як фінансова подушка
Для валютних інтервенцій потрібен ресурс. Його джерело – міжнародні резерви.
Станом на 1 січня 2026 року вони сягнули $57 293 млн. Це рекорд за всю історію незалежної України.
Зростання резервів стало можливим завдяки підтримці партнерів, стабільному борговому ринку та зваженій політиці НБУ. У 2026 році Україна очікує понад $45 млрд міжнародної допомоги, – заявив голова Нацбанку Андрій Пишний.
Ці кошти розглядаються як запас міцності для оборони, відновлення і стабільності валютного ринку.
Яким буде курс у 2026 році
Держбюджет на 2026 рік розраховували, виходячи з середньорічного курсу 45,7 грн за долар. Це не прогноз, а орієнтир Мінфіну.
Аналітики сходяться в іншому: гривню чекає помірна девальвація, але без різких обвалів, якщо не станеться нових шоків.
В ICU виділяють два ключові чинники:
- негативний – зростання макроекономічних дисбалансів;
- позитивний – рекордний обсяг резервів.
Імпорт зростає швидше за експорт, дефіцит торгівлі розширюється, а населення в умовах невизначеності активно купує валюту.
Підтверджена міжнародна допомога дозволить НБУ згладжувати валютні перекоси. Фактично регулятор матиме майже необмежений ресурс для покриття дефіциту, – зазначають в ICU.
За таких умов НБУ, ймовірно, допускатиме повільне ослаблення гривні. Це може підтримати експорт, стримати імпорт і полегшити бюджетний тиск.
Аналітики очікують девальвацію близько 5% – до рівня 44,3 грн за долар наприкінці 2026 року.
Для бізнесу і населення цей сценарій виглядає болючим, але контрольованим.
Немає коментарів