Переговори про припинення війни зайшли у фазу, де більше не працюють прості формули.
За словами експертів, 2026 рік може стати моментом, коли або відкриється шлях до миру, або конфлікт отримає новий виток.
Саме зараз, поки триває узгодження позицій між Києвом, Вашингтоном і європейськими столицями, вирішується, на яких умовах Росія сяде за стіл.
Директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло попереджає: Кремль не має наміру вести класичні переговори.
Якщо Москва і піде на діалог, то з єдиною метою – нав’язати Україні формат квазідержави, позбавленої реального суверенітету.
Альтернатива, за його словами, ще простіша – зламати саму логіку переговорного процесу, перевернувши умовну шахову дошку.
Від яких факторів залежить завершення війни?
Поки дипломати рахують формулювання, Росія переходить до тактики страху.
Терор, обстріли і тиск на цивільних, як зазначає Жмайло, мають одну мету – зруйнувати внутрішню єдність українського суспільства.
Паралельно в Кремлі прораховують і власні ризики.
За оцінкою експерта, у 2026 році російська економіка може зіткнутися з незворотними процесами, якщо підтримка з боку Китаю не вийде на якісно інший рівень.
І тут Москва потрапляє у пастку.
Пекін, як наголошує Жмайло, не зацікавлений у швидкій перемозі Росії.
Йому вигідно, щоб війна тривала якомога довше, дозволяючи витягувати з Москви ресурси, гроші і політичні поступки в обмін на технології та фінансування.
Саме тому говорити про конкретну дату припинення вогню сьогодні не може ніхто.
“Точного прогнозу щодо дати припинення вогню немає навіть у Трампа, як і у європейських лідерів. Тому що зараз триває велика дипломатична битва”,
– наголосив Жмайло.
Він підкреслює, що фінал війни залежатиме від цілого набору жорстких факторів:
- наскільки рішучими виявляться Сполучені Штати
- чи будуть перейдені визначені Заходом “червоні лінії”
- скільки танкерів тіньового російського флоту буде потоплено або захоплено
- як ефективно працюватимуть санкції проти Росії
- чи вдасться перекрити канали надходження до Кремля грошей
При цьому Росія, за словами експерта, вже мобілізувала близько 400 тисяч людей, яких може кинути у війну.
Чи станеться це навесні, чи Кремль спробує затягнути конфлікт ще довше – питання відкрите.
“Дуже багато стейкхолдерів на цьому полі, є велике переплетіння інтересів. Який пазл почне складатися на кінець зими й початок весни – покаже лише час”,
– підсумував Жмайло.
На цьому тлі в американській політиці теж відбувається зсув.
Фахівець зі стратегічних комунікацій Юрій Богданов вважає, що Дональд Трамп перейшов до тактики прямого тиску на Володимира Путіна.
Саме цим він пояснює арешти російських танкерів, які здійснюють США.
На його переконання, Трамп втомився від того, що Кремль затягує переговори, і тепер намагається змусити Москву прискорити рішення.
Мирні переговори: які заяви звучать?
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ очікує відповідь Росії на рамкову угоду, яка складається з 20 пунктів.
Він також зазначив, що домовленості між Україною та Заходом щодо припинення вогню майже завершені.
Свої зауваження з територіальних питань Київ уже передав Вашингтону, а Сполучені Штати мають донести їх до Москви.
Водночас президент США знову заявив, що у Зеленського “немає на руках козирів”.
Трамп наполягає, що без його втручання війна лише розширювалася б, і запевняє, що тепер цього не допустить.
Його мета – якнайшвидше підписання мирної угоди.
З російського боку риторика залишається жорсткою.
Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя заявив, що Україна має погодитися на умови Кремля, і пригрозив, що з кожним днем ці умови лише погіршуватимуться.
Він також підкреслив, що Москва готова і надалі вирішувати свої питання військовим шляхом.
Переговори, таким чином, рухаються між двома крайнощами – дипломатичним тиском і реальною загрозою ескалації.
І саме від того, який із цих векторів візьме гору у найближчі місяці, залежатиме, чи стане 2026 рік точкою зламу, чи початком нового затяжного протистояння.
Немає коментарів