Росія зайшла у війну, з якої не може вийти без потрясінь. Те, що замислювалося як швидка кампанія, перетворилося на довгострокову економічну і соціальну загрозу для самої держави.
Кремль сьогодні опинився перед парадоксом. Зупинити війну означає отримати сотні тисяч озброєних ветеранів, звиклих до високих виплат, які мають повернутися до життя з у 15 разів меншою зарплатою. Продовжувати бойові дії – означає дедалі глибше заганяти країну в бюджетні діри та фінансову нестабільність.
Саме це, за оцінкою головного консультанта Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса, і є ключовою пасткою для Москви. Він звертає увагу, що Росія історично не вміє завершувати великі війни без внутрішніх вибухів – незалежно від того, виграла вона їх чи програла.
Коротко. Ризик величезний.
Від наполеонівських війн до Другої світової, кожен такий вихід для Росії означав хвилі повстань, криміналу або соціального хаосу. Тепер ситуація ускладнена ще й тим, що суспільство роками перебуває у воєнному стані свідомості, підживленому пропагандою і грошовими стимулами.
Ус наголошує, що Кремль не може просто натиснути кнопку “стоп”. Людей роками заохочували воювати, виховували в атмосфері ненависті і платили великі гроші. Тепер їм пропонують зовсім іншу реальність.
“І тепер усім цим людям, які живуть ненавистю, мають зброю та бойовий досвід, пропонують повернутися до мирного життя із низькою”, – сказав Ус.
Чи зможе Кремль стримати озброєних ветеранів після завершення війни?
Питання не риторичне. Озброєні й розчаровані люди неминуче почнуть запитувати, чому Москва живе добре, тоді як вони роками воювали й втрачали все. Саме цей розрив може стати детонатором внутрішньої дестабілізації.
На відміну від Німеччини у Першій світовій війні, яка пішла на капітуляцію, аби врятувати економіку, Кремль обрав інший шлях. Він готовий воювати далі, навіть якщо це означає рух до фінансового обриву.
Історія вже давала подібний приклад. Радянський Союз перед розпадом накопичив сім дефіцитних бюджетів і у 1991 році система просто не витримала. Схожа логіка закладена й у сучасну Росію.
За поточними бюджетними планами дефіцити передбачені на 2026, 2027 і 2028 роки. 2029-й, за оцінкою експерта, може стати повторенням 1991 року.
“Скільки б не тривала ця війна, я переконаний, що саме економічні проблеми зрештою поставлять у ній крапку. Коли саме – питання відкрите. Навряд чи це станеться цього року, але в наступному чи пізніше – цілком можливо. А ще Росія слабша, ніж був Радянський Союз”, – пояснив Ус.
Чи зможе Кремль уникнути колапсу економіки?
Сигнали тривоги вже видно неозброєним оком. Влада не здатна стабільно платити зарплати працівникам лікарень, екстрених служб, освітніх і культурних установ. Наприкінці 2025 року кількість скарг на затримки виплат різко зросла – зафіксовано понад 26 тисяч звернень.
Економічне зростання дедалі більше тримається на військово-промисловому комплексі. Це робить систему ще вразливішою.
Окремий удар припадає на працівників, які працюють вахтовим методом. Затримки зарплат змушують їх брати кредити і відкладати повернення додому. У 2025 році їхні борги зросли на 25 відсотків, зокрема у Свердловській і Калінінградській областях.
Це не дрібниці. Це симптоми.
Що ще відомо про ситуацію в Росії?
- Влада не може забезпечити своєчасні виплати зарплат працівникам лікарень, екстрених служб, освітніх і культурних закладів
- Наприкінці 2025 року зафіксовано понад 26 тисяч скарг на затримки зарплат
- Економічне зростання все більше залежить від військово-промислового комплексу
- Працівники вахтовим методом стикаються із затримками виплат і змушені брати кредити
- У 2025 році борги таких працівників зросли на 25 відсотків, зокрема у Свердловській і Калінінградській областях
Росія розраховувала на швидку перемогу. Її не сталося. Тепер кожен новий місяць війни лише посилює фінансовий і соціальний тиск на систему, яка вже тріщить по швах.
Вихід з цієї пастки для Кремля виглядає дедалі менш реалістичним. І дедалі дорожчим.
Немає коментарів