Фармацевтичний вузол 2026: як маркетингові війни та ліки на АЗС змінюють правила гри

Український фармацевтичний ринок увійшов у 2026 рік у стані крихкого перемир’я між виробниками та ритейлом. Після затяжного конфлікту навколо ціноутворення та скандальних “бонусів”, галузь намагається адаптуватися до нових правил гри, що диктує держава.

Минулий рік став справжнім випробуванням на міцність. Конфлікт між фармгігантом “Дарниця” та найбільшими аптечними мережами країни переріс у відкриту війну з бойкотами та зупинкою виробництва. Поки виробник скаржився на тиск маркетингових платежів – плати за місце на полиці – аптеки звинувачували завод у необґрунтованому підвищенні відпускних цін. Крапку в цьому протистоянні намагався поставити АМКУ, куди “Дарниця” звернулася зі скаргою на антиконкурентні дії п’яти мереж і двох дистриб’юторів, проте результати цього розслідування досі лишаються таємницею.

Реанімація маркетингових договорів: порятунок чи ілюзія знижок?

Наприкінці грудня уряд зробив крок назустріч ритейлу, затвердивши Порядок, що врегульовує маркетингові договори. Для аптек це стало ковтком повітря. Валентина Йовенко, представниця мережі “Аптека 9-1-1”, зазначає, що ці виплати є критичним джерелом доходу в умовах війни, дефіциту кадрів та постійних проблем зі світлом.

Важливо й те, що завдяки маркетинговим угодам аптеки можуть робити знижки на ліки для покупців, підвищуючи їх економічну доступність.

Проте ілюзій щодо зниження цін ніхто не плекає. Досвід тимчасової заборони маркетингу на початку 2025 року довів – цінники в аптеках не поповзли вниз. Навпаки, фахівці попереджають: адміністративне втручання в ринкові механізми зазвичай провокує лише дефіцит та подальше здорожчання.

Ще одним каменем спотикання став дозвіл Кабміну на продаж певних ліків на АЗС. Професійна спільнота сприйняла це рішення вкрай критично, вказуючи на низку системних ризиків:

• Неможливість забезпечити належні умови зберігання препаратів та присутність кваліфікованого фармацевта на заправці.
• Поглиблення кадрової кризи, оскільки дефіцитних фахівців доведеться “розпорошувати” на нетипові об’єкти торгівлі.
• Правовий хаос через суперечність між рішенням уряду та наказами МОЗ, які закріплюють ексклюзивне право на продаж ліків за аптеками.

Виконавчий директор мережі “Подорожник” Тарас Коляда наголошує, що ліки – це не просто товар, а засіб впливу на здоров’я, де ціна помилки занадто висока. Хто консультуватиме водія на трасі та хто нестиме відповідальність за продаж медикаментів неповнолітнім? Питання безпеки пацієнта в цій моделі, на думку ритейлерів, відходить на другий план перед сумнівною зручністю.

Попри гучні звинувачення минулого року, наразі сторони демонструють стриманий професіоналізм. Аптечні мережі підтверджують, що продовжують співпрацю з вітчизняним виробником, орієнтуючись на запит споживача. Ринок поступово виходить із фази відкритої конфронтації, проте правова невизначеність щодо нових правил торгівлі та результати розслідування АМКУ все ще тримають галузь у напрузі.