Кремль продовжує тиснути на фронті, сподіваючись на швидкий перелом. Проте реальна динаміка війни дедалі менше відповідає очікуванням Володимира Путіна.
Військовий аналітик Ян Матвєєв вважає, що російське керівництво діє, керуючись хибними уявленнями про ситуацію, тоді як ключові переваги армії РФ поступово зникають.
Одна з них – чисельність.
Чому російська армія має погані перспективи?
Якщо подивитися на перебіг бойових дій упродовж 2025 року, складається суперечлива картина. Російська армія наступає, але не ламає оборону.
На думку Матвєєва, це показовий сигнал.
“Якби російська армія могла дотиснути, вона б уже це зробила”, – наголосив аналітик.
Попри значний мобілізаційний ресурс і постійний набір особового складу, втрати залишаються надзвичайно високими.
Ключовим чинником стали дрони.
За словами Матвєєва, у 2025 році втрати російської піхоти від українських безпілотників зросли у 2 – 2,5 раза.
“Якщо припустити, що у 2026 році вони також зростатимуть, то українська армія вийде на стабільну поразку російської піхоти у більшій кількості, ніж надходить новобранців на фронт. Це означає, що російська армія почне зменшуватись”, – пояснив він.
Вже з кінця осені – початку зими 2025 року чисельність угруповання РФ фактично перестала зростати.
За оцінкою аналітика, вона стабілізувалася на рівні близько 700 тисяч осіб.
І це межа.
“Якщо російське військо почне ще зменшуватись, то тоді Росія може втратити єдину перевагу на фронті, якою вона користується всі ці роки. Це перевага у чисельності, коли можна послати натовп піхоти у бій навіть шляхом розбивки його на малі піхотні групи по 2 – 3 особи”, – зазначив Матвєєв.
Окремі західні експерти також звертають увагу на виснаження людського ресурсу РФ.
Зокрема, експолковник британських Сухопутних сил Геміш де Бреттон-Гордон вважає, що невдовзі вичерпається резерв в’язнів та представників нацменшин. А коли на фронт дедалі частіше потраплятимуть представники російської еліти, питання війни постане і для олігархів.
На що Путін робить ставку у війні?
2025 рік став роком активного застосування тактики малих піхотних груп та інфільтрації.
Але саме цей рік, за словами Матвєєва, приніс Росії найбільші втрати з початку повномасштабного вторгнення.
Ця тактика не зберігає армію.
Солдати продовжують гинути у великих кількостях, а людський запас не є безмежним.
Попри це, Володимир Путін, як зазначає аналітик, робить ставку на інше – на уявний швидкий розвал української армії.
Об’єктивна картина цьому суперечить.
Україна нарощує власне виробництво озброєння, завдає системних ударів по російській інфраструктурі та утримує ініціативу на окремих ділянках фронту, зокрема у районі Куп’янська.
На цьому тлі Путін доходить помилкового висновку.
Він вважає, що потрібно тиснути ще сильніше – і на фронті, і на переговорах, дедалі більше дратуючи Дональда Трампа через небажання укладати мирну угоду.
Цей розрахунок, підкреслює Матвєєв, ґрунтується не на реальності, а на власних ілюзіях кремлівського керівника.
Які втрати зазнає Росія у війні в Україні?
За даними Генштабу ЗСУ, станом на 10 січня за добу Росія втратила 880 військових.
Загальні втрати з початку повномасштабного вторгнення сягнули 1 217 810 осіб.
Паралельно українські сили системно працюють по тилу ворога.
Сили оборони завдали удару по ешелону з паливно-мастильними матеріалами на нафтобазі “Гвардійське” в окупованому Криму. Це ускладнило забезпечення підрозділів угруповання окупантів “Дніпро”.
Окрім того, Сили безпілотних систем уразили російську радіолокаційну систему для комплексу С-300В у Донецькій області.
Йдеться про РЛС 9С32 – ключовий елемент комплексу, що забезпечує наведення до 12 керованих ракет одночасно по шести цілях.
Тиск триває. І ціна для Росії зростає.
Немає коментарів