Російська верхівка вибудувала паралельну реальність, де окупаційні війська нібито щодня здобувають стратегічні успіхи. Проте за фасадом гучних заяв ховається зовсім інша картина – виснажливі бої, колосальні втрати та відсутність реальних здобутків на ключових напрямках фронту.
Командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко переконаний: Володимир Путін чудово усвідомлює справжній стан справ на передовій. Його розповіді про захоплення українських міст – це свідома маніпуляція, спрямована на декілька аудиторій одночасно. Кремлю критично важливо підтримувати ілюзію тріумфу всередині Росії, адже війна вже надто дорого коштує бюджету та кожному громадянину особисто.
Економіка в обмін на ілюзію величі
Для пересічного росіянина війна стала причиною зростання податків та загального погіршення рівня життя. Щоб виправдати цей економічний крах, влада пропонує населенню сурогат гордості.
- Російська пропаганда роками експлуатувала міфи про ядерну зброю та лідерство у космосі.
- У реальності ж мешканці «країни-бензоколонки» часто живуть без газу та елементарної інфраструктури, але продовжують вірити у свою причетність до «чогось великого».
- Величезні інвестиції в інформаційну машину дозволяють Кремлю перетворювати поразки на перемоги у свідомості власних громадян.
Кремль видає бажане за дійсне, тому що це має вплив на російських громадян. Владі потрібно виправдати надмірну ціну, яку Росія платить за війну проти України. І цю ціну вже відчув у своїй кишені кожний росіянин, – наголошує Юрій Федоренко.
Військові аналітики, зокрема Роман Світан, підтверджують цей тренд. За весь 2025 рік агресор не зміг повністю окупувати жодного значущого вузла. Окупанти підходили до цілей, але Сили оборони утримували позиції. Саме тому в публічному просторі з’явилися «байки» про захоплення Куп’янська чи Покровська – це була спроба медійно закрити провали реальних штурмів, у які кинули величезні ресурси.
Окрім внутрішнього споживача, Москва намагається тиснути на українське суспільство та міжнародних партнерів. Особлива увага прикута до Дональда Трампа – перед ним розігрується масштабна вистава, покликана продемонструвати нібито «неминучість» російської перемоги.
Насправді ж результати ворога виглядають мізерними, якщо порівняти їх із кількістю задіяної піхоти, артилерії та авіації. За минулий рік росіянам вдалося захопити лише три міста середнього та малого масштабу. Кожне просування супроводжується горами трупів окупантів у кожній лісосмузі. Не маючи змоги досягти військового перелому, Росія перейшла до терору цивільного населення та посилення інформаційного тиску.
Реальна динаміка бойових зіткнень
Поки пропаганда малює стрілки на картах, ЗСУ демонструють здатність не лише тримати оборону, а й повертати своє. Дані розвідки та міжнародних інститутів, зокрема ISW, фіксують просування українських сил на напрямку Костянтинівка – Дружківка.
Ситуація на Покровському відтинку залишається напруженою, проте суттєвого прориву ворога там не зафіксовано. Окремої уваги заслуговує контрнаступ у районі Куп’янська. Західні медіа називають його символом того, що за належної організації українські війська здатні відкидати ворога навіть за умови його чисельної переваги. Зараз у самому Куп’янську тривають операції з остаточної зачистки залишків російської піхоти, що свідчить про повний контроль над ситуацією з боку Сил оборони.
Немає коментарів