Україна спільно з міжнародною спільнотою вибудовує системну архітектуру для порятунку національної ідентичності. Під час конференції «Співпраця заради стійкості» ключовою темою став Український фонд культурної спадщини (УФКС) – масштабна мультидонорська платформа, покликана консолідувати ресурси для відновлення культури та демократичних цінностей.
Цей фонд – не просто фінансовий інструмент, а механізм для прозорого грантування. Пріоритети чіткі: стабілізація пам’яток у зонах лиха, реконструкція об’єктів, фізичний захист музейних колекцій, підготовка нових кадрів та реалізація комплексних урбаністичних програм.
Світові лідери вже конвертували політичну підтримку в конкретні чеки. Зокрема, іспанський міністр культури Ернест Уртасун підтвердив перерахування 500 000 євро. Естонія через Мерілін Пійпуу зафіксувала внесок у 20 000 євро, а представники Люксембургу оголосили про додаткові 350 000 євро. Велика Британія в особі Ієна Мюррея анонсувала другий транш розміром 250 тисяч фунтів, надіславши учасникам спеціальне відеозвернення.
Іван Вербицький, який обіймає посаду заступника Міністра культури України, представив колегам внутрішню логіку роботи нової інституції.
«Фонд культурної спадщини України є системною відповіддю на масштаби руйнувань, з якими ми стикаємося в Україні. Зараз у нас понад 1700 об’єктів культурної спадщини та понад 2500 культурних закладів пошкоджені або зруйновані протягом чотирьох років російського вторгнення. Це потребує не лише реакції, а й системи», – акцентував посадовець.
Юридично УФКС закріпився в європейському полі ще в листопаді 2025 року, обравши місцем реєстрації Брюссель. Заснування платформи стало результатом альянсу між фундацією ALIPH та Українським центром культурних досліджень під егідою Альянсу культурної стійкості.
Система управління побудована за суворими західними стандартами. Структура включає Генеральну асамблею, Раду директорів та спеціалізовані комітети, що відповідають за аудит, етику та незалежну експертизу. Такий підхід має стати гарантом довіри для донорів.
Процес інтеграції вже вийшов на фінішну пряму: у Брюсселі орендовано офіс, відкрито рахунки в банках та офіційно затверджено склад Ради директорів.
Вербицький підкреслив, що за планом вже через два роки фонд перетвориться на потужний центр, здатний забезпечувати сталий розвиток не лише спадщини, а й креативних індустрій та культурних секторів країни.
Голова Ради директорів П’єр Ельбронн розглядає цей проєкт як квінтесенцію досвіду, здобутого під час війни. На його переконання, ключ до успіху лежить у синергії західної експертизи та українського лідерства, що орієнтоване на відчутні результати – від врятованої картини до підготовленого реставратора.
«Сьогодні, як і завтра, ви можете розраховувати на мене, як Голову Ради директорів Українського фонду культурної спадщини. Зокрема й на те, що я присвячуватиму як свій досвід, так і повну відданість цій справі, намагаючись створити колективний інструмент, який служить вільній країні, що досягла шляхів, на які може спиратися неймовірно сміливий народ», – заявив П’єр Ельбронн.
Олена Ковальська, Віцеголова Ради директорів та представниця Офісу Президента, подякувала за солідарність, зазначивши, що культурна взаємодія з партнерами перейшла в регулярний формат. Вона акцентувала на тому, що захист спадщини – це спосіб боротьби з культурним мародерством з боку Росії.
«Наше завдання – не лише відновлювати зруйноване, а й зберігати, досліджувати й популяризувати українську спадщину та імена наших митців. Нам потрібен власний український культурний продукт, який наповнюватиме наш простір. Це означає підтримку творців і розвиток культурних індустрій. Україна тримається завдяки нашим захисникам і підтримці таких партнерів, як ви. Щиро дякую за цю солідарність і партнерство», – зазначила вона.
Александра Фібіг з фундації ALIPH, яка зараз виконує обов’язки виконавчого директора УФКС, детально зупинилася на операційній частині. Модель фонду не теоретична – вона спирається на три роки практичної роботи ALIPH в умовах бойових дій в Україні.
Алгоритм відбору майбутніх проєктів передбачає багатоетапне сито: від консультацій з громадами та профільним міністерством до жорсткої перевірки заявок та фінального моніторингу кожного витраченого цента.
Пріоритети пілотного етапу
- стабілізація і реставрація пошкоджених памʼяток;
- обладнання сховищ для збереження евакуйованих музейних колекцій;
- оцифрування культурної спадщини, книг обліку музеїв з окупованих територій для боротьби з викраденням культурних цінностей.
Іспанський міністр Ернест Уртасун нагадав колегам, що збереження чужої спадщини є частиною глобальної відповідальності. Він наполягає на залученні ЮНЕСКО та незалежних експертів, аби допомога не була лише цифрами, а ставала фундаментом для майбутніх поколінь українців.
«Іспанія повністю віддана підтримці України та розвитку ініціатив із захисту її культурної спадщини. Наш внесок до Фонду культурної спадщини України – це не просто цифра, а можливість не лише відновити зруйноване, а й створити нове культурне майбутнє. Для нас підтримка сектору культури України – це питання міжнародної відповідальності».
Глава італійського відомства культури Алессандро Джулі підійшов до питання з позиції європейської єдності. Він розповів про власні враження від руйнувань, які спричинили атаки російських військ на культурні осередки, і підтвердив готовність Рима до дії.
Італійська сторона вже активно працює над відновленням Одеси. Окрім прямого фінансування, Італія ділиться знаннями: навчає українських фахівців та підтримує аудіовізуальний сектор, сприяючи популяризації українського контенту на європейському ринку.
«Україна може розраховувати на Італію у відбудові своєї культурної спадщини. Це питання найвищого політичного рівня. Тому що мати культуру – означає мати душу нації. А українська нація є частиною європейської родини».
Естонська делегація в особі Мерілін Пійпуу підкреслила, що культура сьогодні – це елемент національної безпеки. Естонія бачить у діях РФ цілеспрямовану спробу знищити українську ідентичність, а тому вважає допомогу Києву своїм обов’язком.
«Мета росії – не лише підірвати нашу безпеку, а й знищити нашу ідентичність. Саме тому підтримка культури є частиною нашої спільної відповідальності. Ми твердо стоїмо з Україною і продовжимо підтримувати її як на національному, так і на міжнародному рівні», – підсумувала Пійпуу.
Барбара Зехес від імені Міністерства культури Люксембургу висловила задоволення тим, як організована прозорість управління в УФКС, що стало ключовим фактором для виділення 350 000 євро.
До дискусії також приєднався Дірк Августин, який представляв німецьке Федеральне міністерство закордонних справ.
Британський міністр Іан Мюррей у своєму зверненні ще раз наголосив: Лондон залишається непохитним у питаннях підтримки українського культурного сектору, визнаючи його стійкість перед обличчям війни.
Немає коментарів