Столиця України вкотре опинилася в центрі уваги міжнародних експертів через загрозу руйнування безцінних пам’яток. Протягом 17–20 лютого 2026 року в Києві працювала спільна реактивна моніторингова місія Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка інспектувала стан Софійського собору та Києво-Печерської лаври.
Цей візит став відповіддю на виклики, які постали перед Україною після внесення об’єкта до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, у 2023 році. Експерти не обмежилися лише візуальним оглядом фасадів. Вони провели глибокий аналіз стану споруд, що мають виняткову універсальну цінність ще з 1990 року.
Руйнівні наслідки війни: від Софії до печер Лаври
Війна залишила по собі болючі сліди на стінах древніх святинь. Фахівці ЮНЕСКО детально обстежили територію заповідників та буферну зону, приділивши особливу увагу об’єктам, що постраждали від російських атак. Ситуація є критичною через постійну загрозу з повітря.
- У червні 2025 року вибухові хвилі пошкодили конструкції та оздоблення Софійського собору.
- На початку 2026 року масований удар дронами та ракетами спричинив руйнування корпусів комплексу Дальніх печер у Лаврі.
- Вперше з часів Другої світової війни зафіксовано прямий вплив військового вибуху на споруди Лаври – постраждали вікна, двері та фасади.
- Експерти проінспектували Ближні і Дальні печери, оцінюючи ризики для підземних споруд.
Окрім фізичного стану будівель, місія зосередилася на юридичних та управлінських аспектах. Під час круглого столу в Міністерстві культури обговорювали імплементацію Конвенції 1972 року та модернізацію системи охорони пам’яток. Заступниця Міністра Анастасія Бондар підкреслила, що Україна розглядає збереження спадщини як беззаперечний пріоритет навіть у мовах воєнного стану.
«Ми відкриті до професійного діалогу з ЮНЕСКО та розглядаємо рекомендації місії як важливий інструмент посилення охорони культурної спадщини», – зазначила вона під час засідання.
У дискусіях взяли участь представники КМДА, Секретаріату Нацкомісії у справах ЮНЕСКО та заступник Міністра Іван Вербицький. Хоча міжнародні партнери відзначили прогрес України, вони вказали на необхідність систематизації документації щодо забудови буферних зон та нормативно-правового регулювання. Це діалог про баланс між життям сучасного мегаполіса та збереженням історії.
Україна, яка є членом Комітету всесвітньої спадщини до 2027 року, активно використовує цей статус для тиску на агресора. На міжнародному рівні вже зафіксовано вторгнення рф як прямий фактор загрози культурним об’єктам. Результати роботи лютневої місії стануть фундаментом для рішень 48-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини, де визначатимуть подальшу стратегію захисту українських пам’яток від варварства сучасності.
Немає коментарів