Україна готується до найбільшого оновлення трудового законодавства за десятиліття. Проєкт нового Трудового кодексу, схвалений урядом, має запрацювати через шість місяців після скасування воєнного стану та замінити чинний КЗпП.
Документ ще не зареєстрований у Верховній Раді, однак у Кабміні вже називають його фундаментом для сучасних і зрозумілих трудових відносин. Йдеться не лише про зарплати й відпустки, а про саму логіку взаємодії між працівником і роботодавцем.
Над текстом працювали понад два роки. До обговорення залучали бізнес, профспілки та експертів.
“Міністерство працювало над проєктом більше двох років у консультаціях з бізнесом, профспілками та експертним середовищем. Документ повинен встановити сучасні та передбачувані правила для працівників і роботодавців, зменшити правову невизначеність і підтримати детінізацію зайнятості”, – заявила заступниця міністра економіки Дарія Марчак.
Один із ключових акцентів – гнучкість. Проєкт передбачає дев’ять видів трудових договорів, які можна комбінувати залежно від формату роботи. Серед них – дистанційна й надомна праця, договори з нефіксованим робочим часом, учнівські контракти та інші моделі, яких раніше закон чітко не описував.
Ще одна зміна – цифровізація. Істотні умови праці мають фіксуватися в письмовому договорі, який дозволено укладати в електронній формі. Менше паперу. Більше визначеності.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також наголосила, що кодекс чітко визначає, що саме вважати трудовими відносинами. У документі закріплено вісім ознак, які мають зняти суперечки між сторонами.
Як буде визначатися мінімальна зарплата
Механізм формально залишається незмінним – розмір мінімальної зарплати встановлює Верховна Рада. Але з’являється чітка прив’язка до реальних доходів у країні.
Стартова планка – не менше 40% середньої зарплати в економіці за перше півріччя попереднього року. Далі – поступове зростання: до 42% через рік, 44% через два роки і аж до 50%.
Для наочності: якщо середня зарплата, за даними Держстату, у листопаді 2025 року становила 27 тис. грн, то мінімальна за новими правилами мала б бути 10 800 грн замість фактичних 8 тис. грн.
Які святкові дні будуть вихідними
Проєкт кодексу закріплює перелік святкових і неробочих днів. Без сюрпризів, але з чіткою фіксацією в законі.
- 1 січня – Новий рік
- 8 березня – Міжнародний жіночий день
- 1 травня – День праці
- 8 травня – День пам’яті та перемоги над фашизмом у Другій світовій війні
- 28 червня – День Конституції
- 15 липня – День Української державності
- 24 серпня – День незалежності
- 24 і 25 грудня – Різдво
- два дні – Великдень (неділя і понеділок)
- два дні – Трійця (неділя і понеділок)
Відпустки в Україні
Одна з найвідчутніших соціальних змін – збільшення тривалості щорічної оплачуваної відпустки. Базова норма зростає з 24 до 28 днів за повний відпрацьований рік.
Для окремих категорій передбачені довші терміни:
- 56 днів – для педагогічних працівників
- 31 день – для працівників віком до 18 років
Крім того, батькові дитини надається оплачувана відпустка тривалістю 14 днів після народження дитини. Кодекс також розширює можливості для поєднання роботи та батьківства – кожен із батьків може використати частину відпустки для догляду за дитиною.
Рівність трудових прав
Окремий розділ присвячений захисту від дискримінації, мобінгу та харассменту. Працівник, який вважає, що його права порушено, може звернутися до роботодавця, державних органів або до суду.
Від нього вимагається описати обставини, що можуть свідчити про порушення. Водночас обов’язок довести відсутність дискримінації чи цькування покладається на роботодавця або обвинувачену особу.
Це принципова зміна балансу відповідальності. І ще один сигнал про те, якою держава бачить модель трудових відносин після війни.
Немає коментарів