Патріотичний марафон чи політичне шоу: що стоїть за «Іграми патріотів» Дональда Трампа

У США готуються до святкування 250-річчя незалежності, але головна подія ювілейного року вже викликала запеклі суперечки.

Президент Дональд Трамп анонсував масштабні «Ігри патріотів» – спортивне дійство для підлітків, яке одні називають святом нації, а інші – тривожною антиутопією.

Проєкт, презентований у грудні 2025 року, має стати кульмінацією програми Freedom 250 і водночас демонстрацією політичної філософії другого президентського терміну Трампа. Спорт, телевізійне шоу і державна ідеологія тут зливаються в один формат.

Державне шоу як ідеологічний маніфест

За задумом Білого дому, від кожного з 50 штатів і кожної території США, включно з Пуерто-Рико та Гуамом, оберуть по двоє учасників – хлопця і дівчину. Усі вони – найсильніші атлети серед старшокласників.

Чотириденні змагання планують провести у Вашингтоні восени 2026 року. Дату ще не назвали, але символізм уже заданий. Столиця, ювілей держави і молодь, зведена в єдиний національний ритуал.

Під час анонсу Трамп окремо підкреслив правила участі у жіночих дисциплінах.

«У жіночих змаганнях братимуть участь лише біологічні жінки».

Цей акцент президент вписує у ширший курс на «традиційні та християнські цінності», який республіканці активно використовували під час кампаній. Критики ж бачать у такій риториці спробу перетворити спорт на інструмент політичної селекції.

У центрі концепції – не рекорд і не результат. Головне – лояльність, територіальна приналежність і демонстрація сили. Кожен штат отримує своїх «обранців», але всі історії сходяться у Вашингтоні, де вони стають частиною централізованого наративу успіху.

Окремий резонанс викликала ідея ведучого. Трамп запропонував цю роль міністру охорони здоров’я Роберту Кеннеді-молодшому.

Його бекграунд добре відомий:

  • двічі підтримував демократів на президентських виборах;
  • публічно виступає проти вакцинації;
  • заявляв про фінансування USAID Революції Гідності;
  • у 1980-х проходив реабілітацію через зберігання наркотиків.

Для опонентів адміністрації це остаточно закріпило образ ігор як театралізованого дійства, де ексцентричність стає частиною сценарію.

Коли спорт замінює дискусію

Найбільше застережень викликає поєднання гасел «чесного спорту» з ініціативами на кшталт MAHA – Make America Healthy Again, які просуває Кеннеді-молодший.

Критики говорять про формування ідеології «чистої» або «здорової» нації. У ній держава фактично визначає, яким має бути правильний американець.

Це виходить за межі спорту. І нагадує практики початку ХХ століття, коли фізичний стан молоді вважали маркером політичної надійності.

Паралельно відбувається і виключення. Трансгендерних людей та всіх, хто не вписується у консервативну модель, публічно відсувають на маргінес, закріплюючи за ними статус «непатріотів».

Дискусію тут замінює емоція. Аргумент – перемога. Масове шоу працює як механізм мобілізації молоді, формуючи лояльність не до інституцій, а до абстрактного «духу нації».

Антиутопія як мем і серйозний закид

Реакція опонентів Трампа була миттєвою. У соцмережах і медіа «Ігри патріотів» почали порівнювати з романом Сюзанни Коллінз «Голодні ігри».

Подібностей справді багато. Принцип відбору – по одному хлопцю і дівчині від кожного округу. Вік учасників – підлітки. У романі це 12–18 років, у реальності – 14–18.

Навіть медійний акцент збігається. Трамп не приховував, що проєкт має стати головним телевізійним хітом року.

Критики також звертають увагу на фінансовий контраст. Адміністрація скорочує державні витрати і робочі місця через Департамент ефективності уряду (DOGE), але водночас готова витрачати сотні мільйонів доларів на «найбільшу вечірку в історії».

Український досвід і принципова відмінність

Назва «Ігри патріотів» добре знайома українському глядачеві. У середині 2000-х шоу з таким іменем виходило на телеканалі Інтер і стало справжнім телевізійним феноменом.

Пізніше формат намагалися відродити на ICTV під назвою «Битва націй», але без колишнього успіху.

Українська версія була іншою за суттю. Це була іронічна розвага:

  • зіркові команди у кумедних костюмах;
  • смуги перешкод, слизькі платформи і бики на арені;
  • поєднання спорту, цирку і комедії.

Зйомки проходили у Франції та на острові Реюньйон, а сам формат був адаптацією французького Intervilles, створеного ще у 1962 році.

У шоу брали участь команди «Шанс.UA» з Кузьмою Скрябіним і «95-й квартал» на чолі з Володимиром Зеленським. Глядач бачив не символи, а живих людей, які помиляються, падають і радіють.

Саме тут і проходить ключова межа. Українські «Ігри патріотів» знімали пафос. Американський проєкт Трампа його нарощує.

У США спорт перетворюють на ритуал героїзації і державної дисципліни. І в цій точці, як застерігають критики, видовище перестає бути свободою і стає інструментом пропаганди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *