
Робота з повернення втрачених під час Другої світової війни мистецьких творів для Національного художнього музею України давно вийшла за межі суто наукового пошуку.
Сьогодні це складний процес, у якому переплітаються архіви, міжнародні бази та навіть можливості спецслужб. Частину цієї роботи музей веде у співпраці зі Службою зовнішньої розвідки України.
Про це в ефірі Радіо Культура розповіла генеральна директорка музею Юлія Литвинець. За її словами, партнерство з розвідкою дає змогу відстежувати маршрути переміщення творів, які були вивезені нацистами або зникли в період окупації.
Музейні фахівці звіряють власні архіви з міжнародними картотеками. Серед них – фонди Берлінського історичного музею, де зберігаються облікові дані на об’єкти, вивезені з окупованих територій Європи.
Окрема й болюча сторінка – так звані спецфонди. Саме там зберігалися роботи репресованих митців, які під час війни не підлягали евакуації.
Це зробило їх легкою здобиччю для грабунку.

За словами Литвинець, нацисти вивезли з музею близько 80 творів. У Європі їх показували під ідеологічним ярликом:
“дегенеративне мистецтво Східної Європи”
Після завершення війни частину експонатів вдалося повернути. Але загальні втрати залишаються катастрофічними – понад 60 тисяч музейних одиниць.
Йдеться про живопис, скульптуру, ікони та декоративне мистецтво. До колекції повернулися лише 282 твори.
Пошукова робота часто відкриває непрості долі конкретних об’єктів. Частина з них опинилася у приватних зібраннях у Європі та США. Інші досі перебувають у музеях Росії та Білорусі.
Як зазначає керівниця музею, трапляються випадки, коли власники усвідомлюють незаконне походження робіт. Водночас ефективних правових механізмів для їх повернення досі бракує.
Юлія Литвинець переконана: питання повернення культурних цінностей має виходити за рамки ініціатив окремих дослідників.
Робота з пошуку й повернення втраченого культурного надбання повинна бути закріплена на законодавчому рівні, адже йдеться про збереження історичної пам’яті.
Вона нагадує, що нинішня війна також несе нові втрати для музейних колекцій. І боротьба за кожен експонат сьогодні є продовженням боротьби за право України на власну історію.





Немає коментарів