Збереження ідентичності та прозорість ефіру: у Києві навчають майбутніх членів наглядових рад

У столичному Центрі комунікацій «Київінформ» відбулася чергова зустріч у рамках міської програми ознайомчих семінарів для представників третього сектору. Ключовою метою заходу стала підготовка громадських організацій до роботи в нових реаліях інформаційного простору, зокрема — до участі у формуванні наглядових рад комунальних медіа, що передбачено Законом України «Про медіа».

Темою нинішньої дискусії обрали культурну спадщину. Експерти та активісти розглядали механізми, за допомогою яких громадськість може впливати на порядок денний мовників, визначати пріоритети їхньої діяльності та контролювати висвітлення проблем збереження історії міста.

Директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА та голова фракції «УДАР» Мирослава Смірнова наголосила, що у повоєнний час створення наглядових рад є критично важливою вимогою законодавства. За її словами, саме інститути громадянського суспільства мають увійти до їхнього складу.

«Сьогодні ми проводимо ознайомчий семінар, присвячений культурній спадщині. Це дає можливість організаціям зрозуміти механізми роботи та долучитися до формування медійного простору міста. Наглядові ради — це дієвий інструмент, який демонструє відкритість влади та забезпечує громаді реальні важелі впливу на політику у сфері медіа. Саме тому громадські організації повинні прагнути брати участь у їхній роботі», — зазначила Смірнова.

Захід перетворився на широку дискусійну платформу, де обговорювали не лише архітектурні пам’ятки, а й нематеріальну спадщину як простір пам’яті та тяглості поколінь. Учасники дійшли висновку, що відповідальність за ці об’єкти лежить у площині співпраці влади, медіа та громади. Окремий акцент було зроблено на необхідності превентивних заходів охорони, а також на значенні монументальних ансамблів та урбаністичних проєктів для формування міської ідентичності.

Пам’яткоохоронці під час семінару окреслили ключові виклики, що стоять перед столицею:

  • нова забудова часто витісняє історичні пам’ятки;
  • використання української мови у публічному просторі міста досі залишається недостатнім.

Організатори зазначають, що подібні зустрічі є відповіддю на реальний запит суспільства і відбуваються на регулярній основі. Якщо попередня дискусія стосувалася прав людини, то наступний семінар, запланований на січень, буде присвячений екологічній проблематиці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *