Два місяці важких перемовин завершилися домовленістю про розблокування Ормузької протоки та припинення вогню між США й Іраном. Найважче попереду.
Перспективи впровадження домовленостей
Сторони оголосили про попередню згоду ввечері 15 червня. До 19 червня планується підписання меморандуму, проте наступні 60 днів виділено на складне узгодження ядерних аспектів.
Це суттєва пауза. Процес досі може зупинитися, оскільки існують протиріччя в оцінках досягнутого результату, а ескалація між Ізраїлем та Ліваном створює додаткові безпекові загрози.
Трамп вірить у початок великого миру.
Критики попереджають про ілюзорність стабільності. Ключові суперечки щодо іранської економіки, ракетних технологій та ядерних розробок залишаються без компромісних рішень, тому пауза може виявитися короткою.
Можлива лише обмежена угода про протоку. Всеохопний договір зараз нереальний, – зазначив Майкл О’Хенлон з Інституту Брукінгса.
Глибока недовіра ускладнює ситуацію. Вашингтон побоюється прихованого розвитку ядерних потужностей, тоді як Тегеран згадує два американські удари, завдані безпосередньо під час дипломатичного діалогу.
Навіть фінальна угода не зніме готовності до змови ворогів. Ми готові до протидії будь-якій загрозі, – підкреслив заступник голови МЗС Ірану Казем Гарібабаді.
Позиція Конгресу США залишається ключовою. Законодавці нагадують, що значне послаблення санкційного тиску вимагає обов’язкового погодження з боку Сенату.
Також підвішеними лишаються вимоги американських консерваторів. Вони вимагають обов’язкового обмеження іранської балістичної програми та припинення фінансування ХАМАС і “Хезболли”.
Непередбачуваним гравцем є Біньямін Нетаньягу. Трамп вже висловлював роздратування через ізраїльські атаки на Ліван, які зривали дипломатію, і вимагав їх негайного припинення для успіху переговорів.
Майбутні кроки Білого дому виглядають непросто. Трампу доведеться або обмежувати дії ізраїльського прем’єра, або пропонувати Тегерану нові поступки, щоб утримати його від радикальних дій.
Нейт Свансон з Атлантичної ради скептичний. Хоча рух суден через Ормузьку протоку, ймовірно, пожвавиться, технічні механізми контролю досі не фіналізовані, тому регіональна стабільність залишається вкрай крихкою.
Немає коментарів